ТАЛІЙ (Thallium < грец. thallos — зелена гілка) Tl — хімічний елемент ІІІА групи періодичної системи елементів Д.І. Менделєєва, ат. н. 81, ат. м. 204,37. Вміст Т. у земній корі становить 3∙10–4%. Т. належить до розсіяних елементів. Виявлений як незначна домішка в гірських породах, попелі, окремих видах рослин, у воді деяких морів і мінеральних джерел. Т. — сріблясто-білий метал із сіруватим відтінком, на повітрі швидко окиснюється, Тпл — 303 °С. Фізичні властивості Т. близькі до свинцю. У хімічних сполуках Т. проявляє ступені окиснення +1 та +3. Крім того, для Т. характерне утворення сполук, до складу яких він входить одночасно у двох ступенях окиснення. Сполуки одновалентного Т. більш стійкі, ніж тривалентного. Металічний Т. добре розчиняється при нагріванні в нітратній, сульфатній та хлорній кислотах з утворенням відповідних солей одновалентного Т. У хлоридній кислоті Т. важко розчиняється внаслідок утворення малорозчинного Т. хлориду. З лугами металічний Т. практично не взаємодіє. Він не взаємодіє й безпосередньо з азотом, аміаком та карбону діоксидом; із воднем він реагує лише за особливих умов. Т. використовується в техніці для виробництва матеріалів для ІЧ-оптики, напівпровідників, кристалофорів (застосовуються для виявлення та вимірювання радіоактивного випромінювання). Отруєння солями Т. призводить до випадіння волосся — алопеції.
Химическая энциклопедия. В 5 т. / Редкол. И.Л. Кнунянц и др. — М., 1988.